Теорія гегемоністської стабільності

Теорія, яка стверджує, що міжнародна стабільність максимізується, коли одна домінуюча держава бере на себе лідерство у наданні суспільних благ, забезпеченні дотримання правил та управлінні кризами. Вона аргументує, що відсутність такого гегемона призводить до безладу, як це спостерігалося в міжвоєнний період, коли жодна держава не могла стабілізувати світову економіку.